Гурт «Jazz Therapy» продемонстрував полтавцям джазову версію музичних творів Майкла Джексона.



Кожного тижня у Полтавському рокенрол-кафе «Віла крокодила» проходять сольні виступи місцевих музикантів. 10 грудня у шанувальників джазової музики випала нагода послухати гурт «Jazz Therapy». Про особливості цього гурту кореспондентам «Нової газети по-полтавськи» розповів його учасник Павло Буторін.


«цей раз ми грали твори Майкла Джексона…»


Павло Буторін каже, що музична концепція їхнього гурту проста.


– Ми не вигадуємо велосипед, поки що переграємо джазові твори сучасних композиторів і музикантів: Х. Хенкок, П. Мартіно, М. Петруччіані. Вважаємо, що це сильне підґрунтя у вивченні нових стилів, імпровізаційних концепцій та зіграності колективу, хоча є деякі власні нариси. Інколи «розбавляємо» концерт популярною музикою в джазових версіях. Наприклад, цей раз ми грали твори Майкла Джексона, – говорить музикант.


«зібралися та зіграли перший концерт в кафе Ретро, що в центрі міста..»


– Коли був створений ваш гурт?


– Думаю, що створення «Jazz Therapy» можна вважати літо 2007 року. Тоді ми втрьох, я (гітара), Роман Пилипенко (ударні) та Євгеній Іладій (гітара) – дуже дивний склад, як на мене і зараз, адже не було у нас бас гітариста, зібралися та зіграли перший концерт в кафе Ретро, що в центрі міста. Але тоді ще назви «Jazz Therapy» не було, хоча формат і стилістика були ті самі що і зараз. Що я маю на увазі – ми грали імпровізаційну музику, і в основі її лежали сучасні джазові теми, а також незначний відсоток популярної музики, але зіграній в джазовій манері, тобто імпровізації на популярні теми.


Взагалі, джаз – це є для мене синонім імпровізації, або навпаки. Джазового музиканта хлібом не годуй, тільки дай тему для імпровізації. І тоді в хід йде все – від джазових стандартів до сучасної «попси».


В цьому складі ми зіграли 2 концерти, потім Євген поїхав вчитися в Київ, а ми знайшли бас гітариста в персоні Ігора Сурікова. Довгий час співпрацювали з ним. Але так сталося, що останній концерт ми дали в тому складі 1,5 року тому і на довго розсілися по домівках, як то кажуть. Приводом для нещодавнього концерту стала наша зустріч с Сергієм Сувальським, який вже зараз грає з нами на бас гітарі.


«маємо надію, що музика, яку ми граємо стане свого роду терапією для нашого слухача…»


– Що означає назва гурту?


– «Jazz Therapy»? Перша частина Jazz – для того, щоб менше задавали питання «в якому стилі ви граєте?», а друга – маємо надію, що музика, яку ми граємо стане свого роду терапією для нашого слухача.


– Як часто тренуєтесь?


– Зараз намагаємось збиратися двічі на тиждень.


– Скоро Новий рік, можливо, будете десь виступати на свято?


– Для нас кожен виступ – свято, Новий рік? Де запросять, там і будемо виступати.


«у кожного з нас свої вподобання…»


– Чи на когось рівняєтесь із відомих музикантів?


– О…їх дуже багато…у кожного з нас свої фаворити, я, наприклад, на Пета Мартіно, Бірелі Лагрене, Джо Пасса, Мішеля Петруччані, Кіта Джерета, Роман – на Дейва Векла, Стіва Геда, Вінні Калайоту, Сергій – на Віктора Вутена, Жако Пасторіуса…і ще багатьох – багатьох…у кожного з нас свої вподобання.


«Я пішов батьківською стежкою, адже він у мене професійний музикант…»


– Як ти прийшов у музику?


– Я пішов батьківською стежкою, адже він у мене професійний музикант (Андрій Буторін), а саме ударник. Тато мене спочатку віддав в музичну школу на гітару. Потім на фортепіано. Далі було музичне училище, педагогічний університет. Мені таланило на дуже гарних вчителів по гітарі, як Стегній Анатолій та Леонід Підворний. Вони, а також мій батько вклали в мене багато.


– Чи у родині підтримують твоє захоплення?


– Так, підтримують. Я моїй сім’ї за це дуже вдячний.


Біографічна довідка:


Павло Буторін народився 2 квітня 1984 року в місті Полтаві. Навчався в Полтавській школі №3. Закінчив музичну школу по класу гітари та фортепіано. Потім було Полтавське музичне училище ім. М. Лисенка по класу гітари. (1999 – 2003 р.р.). Далі продовжив навчання у Полтавському державному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка (2003 – 2008р.р.). Нині працює викладачем гри на гітарі в Полтавській дитячій музичній школі №1.


Юрій Іванов.

Нова газета по-полтавськи, грудень 2010